История Украины

Геополітичні зміни в Східній Європі кінця 18 ст. та їх наслідки.

У Російські імперії шляхом скасування Гетьманщини було утворено 3 губернії: Київська, Полтавська, Чернігівська. З території Слобожанщини – Харківську губернію (місцеве дворянство швидко русифікувалось). З території колишньої Січі було утворено Катеринославську, Таврійську й Херсонську губернії. Щодо Криму, то 1783 Кримське ханство було ліквідовано, її землі відійшли до Росії. У кінці 18 ст. розбудовуються міста: Одеса (1794), Херсон, Севастополь, Маріуполь.

У Польщі у 1768 р. Барська конфедерація (виступ проти короля) співпав із Коліївищною (очолене Гонтою і Залізняком, який хотів відновити полково-сотенний устрій). Поширилось на Корсунь, Черкаси, Умань, Смілу, Канів, дійшло до Волині й Поділля. Катерина II відправляє війська, щоб придушити Коліївщину: Гонту – страчено, Залізняка – у Сибір. Це показало слабкість Польщі і послугувало привідом для її поділу: 1 поділ 1772 р. – Українську територію отримала Австрія, Росія – нічого; 2 поділ 1793 р. – Росія отримала правобережну Україну без Волині; 3 поділ 1795 р. – Російська імперія отримала Волинь. Наслідок: Річ Посполита припинила своє існування. Було утворено ще 3 губернії: Київська, Волинська, Подільска. Всього 9 губерній. Державну владу в них здійснювали губернатори котрих призначав і звільняв цар. Для зміцнення влади губернаторів створювалися на військовий зразок ще й генерал-губернаторства: Полтавське й Чернігівське, Новоросійсько-Бессарабське та Київське.  Таким чином Східна Україна, Південна, Центральна, частково Правобережна (Волинь, Холмщина, Підляшшя, Полісся та Поділля) ввійшли до складу Російської імперії; Галичина, Буковина й Закарпаття – до складу Австрійської. Найбільші міста України 19 ст: Одеса, Київ, Бердичів, Харків

Щодо адміністративно-територіального устрою українських земель, які були під владою Австро-Угорської імперії, на цих землях було запроваджено загальноприйняту в державі централізовану систему управління. В Галичині адміністративний апарат краю до 1849 р. очолював губернатор, а пізніше намісник, на Буковині після 1849 р. — президент крайового управління. Містами управляли магістрати (до 1870 p.), а пізніше — міські ради як органи самоврядування. На Закарпатті адміністрацію в комітетах очолювали жупани.

 

 

 

 

 

Авторизация